Немає результатів
Немає результатів
Оберіть звичну систему — категорія перерахується в неї приблизно, а записана в джерелі лишиться поруч у лапках. Як співвідносяться шкали →
Приблизно. Ці шкали створювали різні школи для різних гір: класика на пік Леніна офіційно 4А на 7134 м, а в путівнику стояло б PD. У перерахованої категорії оригінал завжди поруч у лапках.
| Французька (альпійська) | F | F+ | PD− | PD | PD+ | AD− | AD | AD+ | D− | D | D+ | TD− | TD | TD+ | ED1 | ED2 | ED3 | ED4 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| СНД | 1А | 1Б | 2А | 2А | 2Б | 2Б | 3А | 3А | 3Б | 3Б | 4А | 4А | 4Б | 5А | 5А | 5Б | 6А | 6Б |
| NCCS | I | I | II | II | II | III | III | III | IV | IV | IV | V | V | V | VI | VI | VII | VII |
За порівняльною таблицею UIAA. Тут системи сходяться близько; категорія, показана не в тій системі, в якій записана, перерахована, а оригінал стоїть поруч у лапках.
| Французька (спорт) | 2 | 3a | 3b | 3c | 4a | 4b | 4c | 5a | 5b | 5c | 6a | 6a+ | 6b | 6b+ | 6c | 6c+ | 7a | 7a+ | 7b | 7b+ | 7c | 7c+ | 8a | 8a+ | 8b | 8b+ | 8c | 8c+ | 9a |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| YDS | 5.2 | 5.3 | 5.4 | 5.5 | 5.6 | 5.7 | 5.8 | 5.9 | 5.10a | 5.10b | 5.10c | 5.10d | 5.11a | 5.11b | 5.11c | 5.11d | 5.12a | 5.12b | 5.12c | 5.12d | 5.13a | 5.13b | 5.13c | 5.13d | 5.14a | 5.14b | 5.14c | 5.14d | 5.15a |
| UIAA | II | III | III+ | IV | IV+ | V− | V | V+ | VI− | VI | VI+ | VII− | VII | VII+ | VIII− | VIII | VIII+ | IX− | IX | IX+ | X− | X | X+ | XI− | XI | XI+ | XII− | XII | XII+ |
Між таблицями стрілок немає: складність ключового руху нічого не каже про серйозність дня, і навпаки.
У каталозі 22 380 маршрутів на 6 640 горах — від класики на Ельбрус і Монблан до стін Айгера, Ушби та Ель-Капітана. У кожного маршруту своя сторінка: категорія складності, протяжність, рік першопроходження, характер рельєфу і гора, до якої він прив'язаний.
8 серпня 1786 року Жак Бальма і Мішель-Габрієль Паккар піднялися на Монблан південно-східним гребенем через три вершини — від того дня прийнято відлічувати альпінізм. Цей маршрут у каталозі є, і це найраніше першопроходження з 6 635, у яких відомий рік.
22 липня 1829 року Кілар Хаширов, провідник наукової експедиції генерала Емануеля, першим став на східну вершину Ельбрусу і приніс звідти шматок базальту; решта учасників дійшла лише до 5300 м. Маршрут з півночі, яким він ішов, ходять і сьогодні.
14 липня 1865 року Едвард Вімпер із сімома супутниками зійшов на Маттергорн гребенем Хернлі. На спуску обірвалася мотузка, четверо загинули — золотий вік альпійських першосходжень скінчився того самого дня, коли впав останній великий чотиритисячник Альп.
Літо 1938-го віддало дві стіни одразу. 4–6 серпня Ріккардо Кассін, Джино Еспозіто та Уго Тіццоні пройшли контрфорс Вокера на Гранд-Жорас — три дні з висячими бівуаками на тому, що тоді звали останньою великою задачею Альп; того ж літа взяли північну стіну Айгера.
1951 року Бредфорд Вошберн знайшов на Деналі Західний контрфорс. Сьогодні ним ідуть понад дев'ять із десяти всіх, хто піднімається на найвищу точку Північної Америки.
Найбільш ходжений маршрут каталогу — «Класика з півдня» через Притулок-11 на західну вершину Ельбрусу: 2700 зарахованих сходжень за категорії 1Б. Далі «Класика з півночі» на Казбек — 845. Це не найскладніші нитки, а найзрозуміліші: короткий підхід, притулок дорогою і погода, яку можна перечекати.
За кількістю варіантів попереду Бен-Невіс — 55 маршрутів на горі заввишки 1345 м, більше, ніж на Евересті. У Монблана їх 40, в Ушби 25. Довжина нитки в середньому 3,7 км, і це не відстань по карті, а те, що справді доведеться пройти.
Складність ключового руху і серйозність дня — різні речі, і шкали для них різні. Французька, YDS та UIAA відповідають на питання «наскільки важко лізти»; альпійська, СНД і NCCS — «наскільки серйозний маршрут загалом»: довжина, висота, відхід, можливість відступити. Класика на пік Леніна офіційно 4А за 7134 м, а в західному путівнику стояло б PD. Маршрутів найвищої категорії СНД, 6Б, у каталозі 82. Фільтри працюють за обома осями одразу, а таблиці перерахунку стоять вище на цій сторінці.
Віа феррата — маршрут, обладнаний залізом: страхувальний трос уздовж усієї нитки, скоби, драбини й містки замість мотузки та гаків. Першу таку дорогу в Італії зробили 1880 року провідники з Мадонна-ді-Кампільйо, оснастивши східну стіну Чима-Брента для своїх клієнтів. Густу мережу в Доломітах лишила Перша світова: італійські частини тягнули троси і ставили драбини, щоб швидше перекидати людей і вантажі скелями фронту.
У каталозі їх 1 637: найбільше в Австрії та Франції — по 381, в Італії 301, є й кримські. Своя шкала, від K1 до K6; на найвищому щаблі — 14.