Восьма вершина світу
Висота Манаслу — 8163 м; у деяких старих джерелах трапляється 8156 м. Довгі гребені й долинні льодовики сходяться до крутої двоголової вершини, яку видно здалеку по всьому центральному Непалу; вигляд на неї над ячмінними полями села Лхо — одна з головних нагород треку. Тибетською гора зветься Кутанг. Довкола стоять Гімальчулі (7893 м), Нгаді-Чулі (7871 м) і Шрінгі (7187 м).
Серед восьмитисячників Манаслу стала осіннім фаворитом — настільки, що роялті за неї восени вище, ніж навесні. Департамент туризму Непалу до грудня 2025 року зареєстрував 4302 підкорювачі. Восени 2025 року дозволи отримали 374 альпіністи з 31 команди, а до 5 жовтня 2026 року — 500 альпіністів із 43 команд.
Проблема справжньої вершини
Як і Шишабангма, Манаслу має хибну вершину, відокремлену від справжньої довгим гострим гребенем із карнизами. Роками більшість сходжувачів зупинялися в точці, куди сягали перила, і вважали її вершиною. 2021 року міжнародна група дослідників опублікувала в American Alpine Journal висновок: більшість тих, хто заявляв про сходження на Манаслу, на справжній вершині не стояли. Звичайна точка зупинки розташована приблизно за 30 м від найвищої, а та залежно від снігу вища на 6–10 м; з 2012 до 2021 року до неї практично ніхто не доходив. Восени 2021 року непальський гід Мінгма Г'ялдже Шерпа провів команду гребенем на справжню вершину, і від 2022 року комерційні експедиції йдуть саме туди. Відкриття спричинило широку суперечку про те, що вважати сходженням. Влада Непалу й сама відкликає сертифікати за порушення правил — наприклад, виданий за сходження на Манаслу 2016 року.
Де розташована і як дістатися
Манаслу стоїть у центрально-західному Непалі, у заповідній зоні Манаслу (1663 км², оголошена 1998 року, нею опікується Національний фонд охорони природи), приблизно за 17 км від кордону з Тибетом. Шлях починається в Катманду: джипом або автобусом до Аругхата й далі долиною Будхі-Гандакі до Соті-Кхоли та Мачха-Кхоли — це довгий день. Кільце закінчується в Дгарапані на річці Марс'янді, звідки джипи йдуть до Бесісахара, а звідти автобуси — до Катманду чи Покхари. Містечко Горкха біля підніжжя пагорбів на півдні розташоване приблизно за 48 км від вершини по прямій.
Трек довкола Манаслу
Довжина кільця близько 177 км; іноземців на нього пустили лише 1991 року. Колись тут ходили з наметами, тепер ті-хауси є на кожному етапі. Типовий маршрут проти годинникової стрілки:
- Від Мачха-Кхоли до Джагата (1340 м) — старого митного посту, першого контрольно-пропускного пункту заповідної зони й поліції — ущелиною, де Будхі-Гандакі прорізала прямовисні скелі.
- Від Джагата до Філіма (1570 м) і Денга (1860 м) повз водоспади; одразу за Філімом відходить стежка до долини Цум.
- Від Денга до Намрунга (2630 м): будинки стають присадкуватими, кам'яними, тибетського типу, уздовж стежки тягнуться стіни мані.
- Від Намрунга через Лхо (3180 м), звідки Манаслу вперше видно цілком, до Сама-Гаона (близько 3500 м) біля підніжжя гори. Тут варто провести день: сходити до монастиря Пунг-Г'єн під східною стіною або до льодовикового озера Бірендра-Кунд.
- Від Сама-Гаона до Самдо (близько 3875 м) — поселення тибетських біженців приблизно із сорока будинків, найвищого села долини.
- Від Самдо до Дгарамсали, вона ж Ларк'я-Пхеді (близько 4460 м), — короткий день, один лодж.
- Через Ларк'я-Ла (5106 м за більшістю джерел, за іншими — 5135–5160 м) до Бімтанга (близько 3590 м): найдовший і найважчий день, сім годин і більше, вихід до світанку; крутий спуск часто засніжений і обмерзлий.
- Від Бімтанга лісом через Тілідже до Дгарапані (близько 1965 м), де стежка виходить на кільце довкола Аннапурни.
Від Катманду до Катманду закладайте 12–14 днів, більше — із заходом до долини Цум, відкритої для туристів 2002 року; там три жіночі монастирі. Ходові дні — до семи годин.
Сходження на Манаслу
Звичайний маршрут іде північно-східною стіною з базового табору над Сама-Гаоном на висоті близько 4800 м. Експедиції ставлять три-чотири табори: табір 2 — близько 6300 м, табір 3 — близько 6800 м, верхній — близько 7400–7500 м — і піднімаються через льодовик із тріщинами, льодові стінки на перилах і довгі снігові схили до вершинного гребеня. Південна стіна, вперше пройдена Райнгольдом Месснером у складі австрійської експедиції 1972 року, вважається найскладнішою.
Дозволи, вартість і правила
Верхів'я Будхі-Гандакі — закритий район. На 2026 рік Департамент імміграції бере 100 доларів США з людини за перший тиждень із вересня по листопад і 15 доларів за кожен наступний день; із грудня по серпень — 75 доларів на тиждень і 10 доларів за додатковий день. Потрібні також перепустка до заповідної зони Манаслу (3000 непальських рупій для іноземців) і, для ділянки від Дгарапані в заповідній зоні Аннапурни, перепустка ACAP (теж 3000 рупій). Дозволи оформлюють лише через зареєстровані агенції; іти треба з ліцензованим гідом і традиційно групою щонайменше з двох людей.
Манаслу — єдиний восьмитисячник, за який Непал бере більше восени: за таблицею Департаменту туризму на 2026 рік роялті для іноземного альпініста становить 3000 доларів восени і 1500 навесні, взимку чи влітку, плюс застава за вивезення сміття (3000 доларів для восьмитисячників поза масивами Кхумбу й Аннапурни) та офіцер зв'язку.
Коли їхати й погода
У трекерів два сезони: весна (березень–травень) зі стійкою погодою перед мусоном і осінь (вересень–листопад) з найяснішими краєвидами. Сама стежка прохідна з жовтня до середини лютого й знову із середини березня до початку мусону в червні, але сніг може закрити Ларк'я-Ла будь-коли, і тоді потрібна мотузка, — закладайте запасні дні. Мусон із червня по вересень приносить більшу частину річних опадів (близько 1900 мм) і зсуви в ущелині. Альпіністи приїздять здебільшого у вересні й жовтні; межа вічних снігів пролягає вище приблизно 5000 м.
Вода на маршруті
У ті-хаусах кожного села продають кип'ячену воду й чай, у багатьох селах є крани, що живляться від джерел. Будь-яку воду з крана й струмків очищайте фільтром, УФ-стерилізатором чи таблетками й беріть багаторазові пляшки: пластикове сміття доводиться виносити з долини. Наберіть води в Дгарамсалі перед переходом Ларк'я-Ла — між перевалом і Бімтангом лоджів немає, а нагорі вода може замерзнути; знадобиться термос із гарячим. У день перевалу несіть щонайменше два літри.
Мобільний зв'язок та інтернет
Мобільний сигнал у нижній і середній частині долини в кращому разі нестабільний, а вище Самдо й на Ларк'я-Ла його, найпевніше, не буде. Заряджання там, де воно є, платне. Завантажте карти й залиште маршрут агенції. Екстрені номери — 1144 (туристична поліція) і 100 (поліція); евакуацію гелікоптером організує гід, але для неї потрібна страховка, яка її покриває.
Висота, небезпеки й безпека
На треку головна небезпека — швидкий набір висоти від Сама-Гаона до Ларк'я-Ла: проведіть день відпочинку в Самі, вище 2500 м піднімайте висоту ночівлі не більше ніж на 300–500 м на добу й за ознак гірської хвороби повертайте назад від Дгарамсали. До цього додаються зсуви, каменепади в ущелині та яки на вузьких стежках, а в негоду на перевалі цілком реальне переохолодження.
Для альпіністів головна загроза — лавини. У квітні 1972 року лавина на північно-східній стіні вбила п'ятнадцятьох учасників корейської експедиції, серед них десятьох шерпів. Перед світанком 23 вересня 2012 року лавина накрила табори 2 і 3 й забрала життя одинадцятьох альпіністів. У вересні 2022 року лавина під табором 4 убила непальського гіда, а того ж дня американська скі-альпіністка Гіларі Нельсон зірвалася під час спуску з вершини на лижах. До 2008 року на 297 сходжень припадало 53 загиблі.
Історія та назва
Британський дослідник Білл Тілман побачив Манаслу з перевалу Ларк'я-Ла 1950 року. Далі були чотири японські експедиції; 1953 року троє альпіністів досягли 7750 м на північно-східній стіні. 1954 року мешканці Сама-Гаона розвернули японську команду: вони вважали, що попередні альпіністи розгнівали богів і спричинили лавину, яка зруйнувала монастир Пунг-Г'єн і вбила 18 людей. Велика пожертва допомогла його відбудувати, але недовіра лишилася. Навесні 1956 року експедиція під керівництвом Юко Макі поставила базовий табір на висоті близько 4800 м, а шостий табір — на 7800 м, і 9 травня Іманісі та шерп Г'ялцен Норбу вийшли на вершину. Серед наступних віх — перші жінки на будь-якому восьмитисячнику: учасниці японської жіночої експедиції 4 травня 1974 року; перше зимове сходження поляків Мацея Бербеки й Ришарда Гаєвського 12 січня 1984 року; 2024 року американський бігун Тайлер Ендрюс піднявся від базового табору до вершини за 9 годин 52 хвилини без кисню.
Цікаві факти
- Ченці місцевих монастирів заборонили полювання, і долина стала притулком для сніжних барсів, малих панд, блакитних баранів і гімалайських тарів.
- У долині Будхі-Гандакі живуть народи нубрі й цум; їхні пласкодахі будинки й гомпи нагадують тибетські.
- Перед непальським святом Дашайн тибетські пастухи продають великі отари кіз на відкритому торжищі Ларк'я-Базар біля Самдо.
FAQ
Яка висота Манаслу? 8163 м — восьма за висотою гора Землі.
Скільки триває трек довкола Манаслу? Зазвичай 12–14 днів від Катманду й назад, із них близько дев'яти-десяти пішохідних днів від Мачха-Кхоли до Дгарапані разом із днем відпочинку в Сама-Гаоні; долина Цум додає ще кілька днів.
Наскільки це складно? Кільце — важкий, але нетехнічний трек; день перевалу Ларк'я-Ла довгий і може бути обмерзлим. Сходження на Манаслу — серйозна висотна експедиція, технічно простіша за багато восьмитисячників, але лавинонебезпечна.
У чому проблема справжньої вершини Манаслу? Більшість альпіністів зупинялися на передвершині приблизно за 30 м від найвищої точки. Дослідження 2021 року це довело, і тепер команди проходять гребінь із карнизами до справжньої вершини.
Які дозволи потрібні для треку? Дозвіл на закритий район (на 2026 рік — 100 доларів за перший тиждень у вересні–листопаді або 75 в інші місяці), перепустка до заповідної зони Манаслу й перепустка ACAP; усе оформлюють через зареєстровану агенцію з ліцензованим гідом.
Чи є вода на маршруті? Так: кип'ячена вода в ті-хаусах і крани в селах. Очищайте воду для пиття й наберіть її перед Ларк'я-Ла, де на переході немає лоджів.
Чи є мобільний зв'язок? У нижній і середній частині долини нестабільний, на перевалі немає; візьміть павербанк і залиште маршрут агенції. Екстрені номери — 1144 і 100.
Коли краще їхати? Для треку — у березні–травні та вересні–листопаді; для сходження — у вересні–жовтні.