Найвіддаленіша від центру Землі точка
Земля — не ідеальна куля. Через обертання вона сплющена на полюсах і розширена на екваторі: екваторіальний діаметр приблизно на 43 км більший за полярний. Тому гора на екваторі стоїть ніби на вищому «фундаменті», ніж гімалайська. Чімборасо розташований приблизно за 1° на південь від екватора, Еверест — близько 28° північної широти. Над рівнем моря Еверест (8849 м) вищий приблизно на 2580 м. Але якщо міряти від центру Землі, до вершини Чімборасо близько 6384,4 км, а до вершини Евересту — 6382,3–6382,6 км, тобто еквадорський вулкан «вищий» приблизно на 2 км. Франко-еквадорська експедиція Військового географічного інституту Еквадору (IGM) і французького Інституту досліджень для розвитку (IRD) 2016 року визначила висоту вершини в 6263,47 м над рівнем моря, а відстань до центру Землі — в 6384,416 км.
Та сама геометрія робить силу тяжіння на вершині однією з найменших на планеті: прискорення вільного падіння тут близько 9,767 м/с², приблизно на відсоток менше, ніж там, де воно найбільше. В Еквадорі гору часто називають «найближчою до Сонця точкою», хоча, строго кажучи, вона найближча до космосу; яка точка Землі найближча до Сонця, залежить від пори року. Друге місце за віддаленістю від центру майже врівень посідає Уаскаран у Перу.
Висота, вершини і вулкан
Довгий час висоту Чімборасо подавали як 6310 м. GPS-вимірювання 1990-х років дали близько 6267–6268 м — цю цифру й досі використовують NOAA та багато довідників, а вимірювання 2016 року — 6263 м. За будь-якого значення це найвища точка Еквадору і Північних Анд, найпівнічніший шеститисячник Південної Америки і гора, вища за будь-яку вершину, що лежить північніше в обох Америках, зокрема за Деналі. Над довколишнім нагір'ям на висоті 3500–4000 м масив здіймається приблизно на 2500 м, діаметр його основи близько 20 км, а в ясну погоду вершину видно з Гуаякіля, до якого близько 140 км.
Гора має чотири вершини: Вімпер (6263 м, головна), Вейнтимілья (близько 6230 м), Політекніка (5820 м) і Ніколас-Мартінес (5570 м), названа на честь батька еквадорського альпінізму. За даними Геофізичного інституту Еквадору (IGEPN), Чімборасо складається з трьох послідовних вулканічних споруд. Найдавніша обвалилася 60–65 тисяч років тому: гігантська уламкова лавина вкрила близько 280 км² шаром у середньому 40 м — на цих відкладах стоїть нинішня Ріобамба. Рештки другої споруди утворюють вершини Політекніка і Мартінес, наймолодший конус несе вершину Вімпер. За останні 10 тисяч років виверження були невеликими й вибуховими, останнє — між V і VII століттями нашої ери. Середній проміжок між виверженнями близько тисячі років, тому IGEPN вважає вулкан потенційно активним; головна загроза — грязьові потоки (лахари) від танення крижаної шапки.
Де розташований і як дістатися
Чімборасо стоїть у Західній Кордильєрі Анд, в однойменній провінції, приблизно за 150 км на південь-південний захід від Кіто. Найближчі міста — Ріобамба (близько 30 км на південний схід), Амбато (близько 30 км на північний схід) і Гуаранда (близько 25 км на південний захід). Звична база — Ріобамба: готелі, альпіністські агенції, автобуси до Кіто (близько 3 годин) і Гуаякіля (близько 4 годин). Сусід Чімборасо по той бік високогірної долини — неактивний вулкан Каріуайрасо (5018 м), приблизно за 9 км на північний схід.
Асфальтована дорога Ріобамба — Гуаранда минає вхід до резервату з південно-західного боку на висоті близько 4300 м; тут відвідувачі реєструються на контрольному пункті. Далі відгалуження веде до притулку Каррель (близько 4850 м). Без авто можна доїхати автобусом Ріобамба — Гуаранда (близько години), вийти біля входу й піднятися до притулку пішки (близько 1,5 години навпростець, близько 3 годин дорогою) або взяти таксі в складчину. Дорогою великий шанс побачити вікуній.
Прогулянки без сходження
Від притулку Каррель стежка піднімається до притулку Вімпер на висоті 5000 м і далі до маленького озера на висоті близько 5100 м біля краю льоду. Шлях короткий, але це вище за вершину Монблану, і багато хто відчуває висоту. За озером починається льодовик, і далі без гіда йти не можна. Довша стежка, близько 9 км і 6 годин, спускається від притулку Каррель повз скельний прихисток Темпло-Мачай до громадського туристичного будинку Каса-Кондор біля дороги. На захід від гори, вздовж дороги, лежить Ель-Аренал — піщане, майже пустельне парамо, якого більше немає ніде в Еквадорі.
Маршрути на вершину
Два стандартні маршрути — Нормальний (категорія F–PD) і маршрут Вімпера (PD+) — починаються біля притулку Вімпер і йдуть західним боком через вершину Вейнтимілья до головної. Звична лінія виходить на сідловину над скельною баштою Ель-Кастільйо, далі крижаним гребенем на вершину Вейнтимілья (багато груп повертають тут), а потім приблизно 30 хвилин засніженою улоговиною до вершини Вімпер. Виходять близько півночі; підйом триває 8–12 годин, спуск — 3–5 годин. Нічний вихід потрібен не заради світанку, а заради безпеки: коли сонце прогріває схили, сніг розкисає і зростає ризик лавин та каменепадів.
Потрібні кішки, льодоруб, мотузка й страхувальна система, а умови сильно змінюються від тижня до тижня: одного сезону маршрут — твердий лід, іншого — глибокий сніг, що перевантажує круті схили. Інші маршрути північним, східним і південним боками ведуть на головну вершину, Політекніку або Мартінес, але ними ходять значно рідше. Старий притулок Сурита (4900 м) на північно-західному маршруті Погіос більше не працює. Рекорд швидкості від притулку Каррель до вершини й назад встановив 2008 року перуанець Сесар Росалес — 2 години 38 хвилин.
Дозволи, гіди і витрати
Вхід до резервату фауни Чімборасо безкоштовний (станом на 2026 рік), потрібно лише зареєструватися на контрольному пункті. Підніматися вище притулків на льодовик дозволено тільки з ліцензованим гірським гідом — як і на інших зледенілих вершинах в охоронних територіях Еквадору. Гірських гідів у країні готує та атестує Еквадорська асоціація гірських гідів (ASEGUIM), член міжнародної федерації IFMGA. Асоціація радить неодмінно питати в гіда сертифікат: після лавини 2021 року її директор говорив про наплив дешевих неліцензованих «гідів». Агенції Ріобамби та Кіто продають сходження з гідом, транспортом і спорядженням; ціна залежить від розміру групи та кількості днів акліматизації, тож порівнюйте, що входить у вартість.
Резерват і вікуньї
Резерват фауни Чімборасо створено 26 жовтня 1987 року; він охоплює понад 50 тисяч гектарів парамо довкола Чімборасо і Каріуайрасо в провінціях Чімборасо, Болівар і Тунгурауа. Однією з головних цілей його створення було повернути сюди південноамериканських верблюдових. Вікуньї в Еквадорі зникли; нинішні стада походять від тварин, завезених після заснування резервату, і ділять парамо з ламами та альпаками місцевих громад. Близько 80% земель належить 38 селянським громадам, кооперативам і асоціаціям, тому тут трапляються і вівці, і поля, і хутори.
У траві можна помітити андського лиса, білохвостого оленя та андських кроликів, у небі — каракар і орлів-канюків. Кондор і колібрі Oreotrochilus chimborazo, названий на честь гори, тут водяться, але побачити їх важко. В ущелинах, захищених від вітру, ростуть гаї полілепісу, «паперового дерева», а загалом у резерваті налічують 145 ендемічних видів рослин.
Коли їхати і погода
Підніматися на Чімборасо можна цілий рік. Найсухішими та найяснішими, а отже найкращими, зазвичай вважають грудень — січень і червень — серпень. Західний бік, відкритий вологому повітрю з Тихого океану, хмарніший і дощовіший; східний звернений до сухих міжандійських долин. У парамо резервату температура зазвичай від 0 до 10 °C, опадів випадає близько 1000 мм на рік, угорі — снігом і градом. Уночі біля притулків мороз, а на вершинному гребені головні вороги — вітер і холод. Стан снігу важливіший за календар: свіжий сніг на крутих схилах під вершиною Вейнтимілья спричиняв найтяжчі аварії.
Вода
Воду краще везти з Ріобамби. Притулки прості, розраховувати на купівлю питної води там не варто; уточніть в агенції, чи входять вода та їжа в програму ночівлі. Струмки в нижньому парамо течуть через пасовища, їхню воду треба знезаражувати. Під час самого сходження джерело одне — сніг, який розтоплюють на пальнику напередодні ввечері. На ніч сходження беріть щонайменше 1,5–2 літри в термосах чи утеплених флягах і тримайте їх під курткою, щоб не замерзли. Самі льодовики — водонапірна вежа всього краю: вони живлять більшу частину провінцій Болівар і Чімборасо, і через їхнє танення місто Гуаранда, що бере воду з джерел у високогірному парамо, 2005 року пережило перебої з водопостачанням.
Мобільний зв'язок та інтернет
У Ріобамбі, Амбато і Гуаранді звичайний міський мобільний зв'язок, а в центральних парках Ріобамби є безкоштовний громадський Wi-Fi. На горі зв'язок залежить від прямої видимості на долини: біля дороги й притулків на південно-західному схилі сигнал часто є, але він ненадійний і зникає в кулуарах та за гребенями. Не покладайтеся на телефон на льодовику — гід повинен мати рацію або супутниковий пристрій. Єдиний номер екстрених служб Еквадору — 911 (ECU 911), через нього викликають і гірських рятувальників.
Висота і небезпеки
Дорога піднімає просто з міста майже до 4850 м, тому найчастіша проблема — гірська хвороба. Спершу акліматизуйтеся на нижчих вершинах «Алеї вулканів» і не вважайте прогулянку до притулку Вімпер дрібницею. Під час сходження головна небезпека — лавини на західному схилі під вершиною Вейнтимілья. 10 листопада 1993 року лавина скинула там у тріщину на висоті близько 5700 м десятьох альпіністів — це найгірша аварія в історії еквадорського альпінізму. 24 жовтня 2021 року лавина накрила групу еквадорських альпіністів на висоті близько 6100 м на стандартному маршруті, шестеро загинули; після рясного снігопаду влада на два тижні заборонила всі сходження вище 5000 м по всій країні. До цього додайте тріщини, каменепади біля Ель-Кастільйо, білу імлу й сильний мороз.
Історія і назва
Походження назви точно не відоме. Найпоширеніше пояснення — від кечуа chimba razu, «сніг на тому боці»; є версії «крижана жінка» і «крижаний трон бога». Місцеві жителі називали гору ще й Уркурасу — «крижана гора». Для народу пуруха гора була священною: Тайта (батько) Чімборасо — чоловік Мами Тунгурауа. Інки мали на її схилах високогірне святилище, а в донесенні священника 1582 року описано руїни будівель біля межі снігів, куди люди досі приносили дари.
1738 року французькі вчені П'єр Бугер і Шарль Марі де ла Кондамін із Французької геодезичної місії, надісланої виміряти форму Землі, провели біля Чімборасо перший дослід, який показав, що маса гори відхиляє висок. 23 червня 1802 року Александр фон Гумбольдт із ботаніком Еме Бонпланом та еквадорцем Карлосом Монтуфаром вирушив на вершину гори, яку тоді вважали найвищою на Землі. Вони повернули на висоті, яку Гумбольдт оцінив приблизно в 5880 м (сучасні автори вважають, що нижче), — і все одно це було вище, ніж будь-коли піднімався відомий європеєць. Його розповідь стала одним із перших точних описів гірської хвороби.
4 січня 1880 року англійський альпініст Едвард Вімпер, відомий першим сходженням на Маттергорн, зійшов на вершину з італійськими гідами Жаном-Антуаном Каррелем і Луї Каррелем. Коли критики засумнівалися в його успіху, він того ж року зійшов знову, новим шляхом від Погіоса, з двома еквадорцями — Давидом Бельтраном і Франсиско Кампаньєю. Нині обидва притулки носять імена Вімпера й Карреля.
Цікаві факти
- Чімборасо зображено на гербі Еквадору, а прозова поема Симона Болівара «Моє марення на Чімборасо» (написана 1822 чи 1823 року) описує уявне сходження на його вершину.
- Понад два століття «єлерос» вирубували на горі брили льодовикового льоду й спускали їх на мулах на ринки Ріобамби та Гуаранди; колись лід возили навіть до міст на узбережжі. Останній із них, Бальтасар Ушка, з 11 років піднімався до льоду щовівторка й щоп'ятниці та приносив близько 22 кг за раз; він помер у жовтні 2024 року.
- 15 серпня 1976 року літак Vickers Viscount еквадорської компанії SAETA з 59 людьми на борту зник на рейсі з Кіто до Куенки. Його уламки еквадорські альпіністи знайшли на рідко відвідуваному східному схилі на висоті близько 5300 м, а підтвердили знахідку лише 2003 року.
FAQ
Яка висота Чімборасо? 6263 м за GPS-вимірюванням 2016 року; NOAA і деякі довідники подають 6268 м, стара цифра — 6310 м. Від вершини до центру Землі близько 6384 км — далі, ніж від будь-якої іншої точки поверхні.
Чи Чімборасо вищий за Еверест? Над рівнем моря ні: Еверест вищий приблизно на 2580 м. Але через екваторіальне здуття Землі вершина Чімборасо приблизно на 2 км далі від її центру.
Скільки триває сходження? Зазвичай два дні з Ріобамби: переїзд до притулку Каррель, відпочинок у притулках, вихід близько півночі, 8–12 годин до вершини і 3–5 годин униз. Перед цим потрібно кілька днів акліматизації на нижчих горах.
Наскільки це складно? Стандартні маршрути мають категорію F–PD+: технічно помірне льодове сходження, але довге, холодне й висотне, з реальним ризиком лавин і тріщин. Потрібні навички роботи з кішками та льодорубом і добра акліматизація.
Чи потрібні гід і дозвіл? Вхід до резервату безкоштовний, з реєстрацією (станом на 2026 рік), але виходити на льодовик можна тільки з ліцензованим гірським гідом. Обирайте гіда із сертифікатом ASEGUIM.
Чи є на горі вода? На питну воду в притулках не розраховуйте: везіть її з Ріобамби або топіть сніг, а воду зі струмків у парамо знезаражуйте. На ніч сходження потрібно 1,5–2 літри в утеплених флягах.
Чи є мобільний зв'язок? Місцями: біля дороги й притулків на південно-західному схилі сигнал часто є, на льодовику та в кулуарах майже немає. Номер екстрених служб Еквадору — 911.
Коли найкраще підніматися на Чімборасо? Цілий рік; найсухіші та найясніші місяці зазвичай грудень — січень і червень — серпень. Уникайте днів одразу після сильних снігопадів.
Чи можна побувати на горі без сходження? Так. Дорога веде до притулку Каррель (близько 4850 м), а коротка стежка — до притулку Вімпер (5000 м) і маленького озера біля краю льодовика на висоті близько 5100 м; дорогою часто трапляються вікуньї.