Свидовець: усі 52 вершини із мапою
Хребет

Свидовець: Близниця, льодовикові озера і три дні хребтом від Усть-Чорної до Ясіні

52
Гори
825–1 881
Вершини, м
460
Площа, км²
Свидовець: де це?
В Україні.
Свидовець: скільки іменованих вершин?
У нашому каталозі їх 52 — усі перелічені нижче з висотами й позначені на мапі.
Свидовець: яка вершина найвища?
Близниця Велика, 1 881 м.
52 · Гори

Список вершин Свидовець

Фільтри
Всього: 52
Гора
Тип
Висота — м
На сторінці
Сортування
Була спроба Хочу піти Сходив

Сусідні хребти

Свидовець

Альпіністи

Свидовець на карті

Кожен контур — хребет: при наведенні видно найвищу позначку, за кліком відкривається сторінка.

Про хребет

Площа, км²
460
Периметр (км)
106
Найнижча вершина
825 м
Найвища вершина
1 881 м
Близниця Велика
Континент
Європа
Країни
Україна
Локальні назви
Fagyalos (Hungarian); Świdowiec (Polish); Svîdiveț (Romanian); Khrebet Svydovets' (Ukrainian); Свидовець (Ukrainian)
Джерело
Wikidata ↗

Свидовець — гірський масив Українських Карпат на сході Закарпаття, між долинами Тересви та Чорної Тиси. Його головний хребет вигинається на північ дугою завдовжки близько 25 км, середня висота гребеня — 1735 м, і майже весь він лежить вище за ліс. Це широкі трав'янисті полонини, де влітку пасуться вівці, а на північних схилах — льодовикові кари з озерами Герешаська, Ворожеська, Апшинець та Івор. За висотою Свидовець поступається в Україні лише Чорногорі й Мармаросам.

Найвища вершина — Велика Близниця (1881 м) на південно-східному краю масиву. Під нею лежить Драгобрат, найвисокогірніший гірськолижний курорт України. Класичний перехід хребтом від Усть-Чорної до Ясіні має 50–55 км і займає близько трьох днів. Нижче — вершини за висотою, озера, маршрути, вода, погода, правила воєнного часу та історія боротьби проти мегакурорту.

Фото: Свидовець

Фото цього хребта поки немає. Додайте перше — вид із перевалу, вершини чи з долини.

Де розташований Свидовець?

Масив лежить у Рахівському та Тячівському районах Закарпаття, між долинами Тересви на заході й Чорної Тиси на сході. За Чорною Тисою піднімається Чорногора, за Тересвою — полонина Красна, на півночі через перевал Околе (1193 м) Свидовець з'єднується з Ґорґанами, а на півдні його відроги спускаються до Тиси. Головний хребет — вигнута на північ дуга завдовжки близько 25 км. Від Темпи на заході він тягнеться на схід до Великого Котла, а там повертає на південь — через Стіг і Жандарми до Близниць. На південь відходять довгі відроги-плайки, найдовша з яких сягає Тиси, на північ — хребет із Татарукою та Шаса з Підпулою й Берляскою. Біля Околе бере початок Чорна Тиса. Найближчі населені пункти — Ясіня, Кваси й Чорна Тиса на сході, Усть-Чорна та Брустури (до 2023 року Лопухів) на заході, Косівська Поляна й Рахів на півдні.

Яка найвища вершина Свидовця?

Найвища точка — Велика Близниця: 1881 м на нашій картці, 1883 м у Географічній енциклопедії України. За 900 м південніше стоїть майже такий самий купол заввишки 1872 м, звідси й назва Близниці. Про маршрути на вершину, едельвейс на скелях і Драгобрат під нею ми пишемо в окремій статті про Велику Близницю.

На широтному гребені найвища точка — Великий Котел (1770 м, трапляються також 1771 і 1774 м). Тут хребет повертає на південь, а з північно-західного боку гора обривається 250-метровою стіною в кар з озером Ворожеська.

Вершини Свидовця за висотою

Висоти — з наших сторінок вершин; у джерелах вони розходяться на кілька метрів: Догяска 1764 м, Стіг 1707 м, Татарука 1711 м, Мала Куртяска 1652 м. Три Жандарми — окремі скельні вершини за пів кілометра одна від одної. Геришаску й Догяску, що стоять за 700 м одна від одної, розділяє перевал Догяска (1725 м), і в літературі їх часто плутають.

Озера Свидовця

У льодовикових карах на північних схилах головного хребта путівники налічують близько дев'яти озер. Найвідоміші:

  • Герешаська (Догяска) — 1577 м, під стінами Геришаски й Догяски: 125 на 110 м, глибина до 1,2 м, одне з найбільших льодовикових озер Українських Карпат. У червні вода має лише +10…+11 °C. Неподалік — семиметровий водоспад Свидовець (Драгобратський).
  • Ворожеська — 1460 м, під стіною Великого Котла: дві водойми, верхня площею 0,7 га й глибиною до 4,5 м. Живить їх фірновий сніжник, що повністю тане лише в найспекотніші роки.
  • Апшинець — 1487 м, на схід від Трояски; долину потоку, що з нього витікає, з 1974 року охороняє Апшинецький заказник.
  • Івор — 1597 м, під скелями Жандармів: площа 0,1 га, друга назва — Дівочі Сльози. Від Драгобрату до нього близько 3 км.

Найбільша біда озер — позашляховики. У червні 2026 року мережею розійшлося відео, як джип їде по воді Герешаської; у вересні справу проти водія скерували до суду. За словами Карпатського біосферного заповідника, такі заїзди фіксують щороку.

Маршрут хребтом Свидовця

Класичний перехід — від Усть-Чорної до Ясіні або навпаки: 50–55 км, зазвичай за три дні. Гребенем іде червоне маркування Закарпатського туристичного шляху, але на заході його мало, і там же найменше людей. Етапи:

  • Усть-Чорна — Стоги (1285 м) — Шпанська — Темпа — Куртяски — Унгаряска;
  • Трояска (стежка обходить вершину з півдня) — озеро Апшинець — Геришаска, від Трояски до Геришаски близько 2 км;
  • Ворожеска й озеро Ворожеська — Великий Котел — Крачунєска — Стіг;
  • від Стогу — спуск через Драгобрат до Ясіні або продовження через Жандарми й Близниці та полонини Стримческа й Браїлка до станції Кваси.

Путівник Karpatium закладає на такий перехід 17–19 годин ходу. Від Трояски синє маркування веде через Татаруку до перевалу Околе (близько 7 км) і далі в Ґорґани. Ночують зазвичай біля озер Апшинець, Ворожеська, Герешаська та Івор.

Одноденні маршрути на Свидовець

  • Драгобрат — Велика Близниця — Драгобрат: близько 10 км і 970 м набору, приблизно 4 години.
  • Ясіня — Драгобрат за зеленим маркуванням: 12 км і близько 1240 м набору.
  • Кільце з Квасів на Близниці через полонину Засови: 20–24 км і близько 1500 м набору.
  • Чорна Тиса — Драгобрат — Жандарми — Кваси: близько 25 км, орієнтовно 9,5 години.
  • Драгобрат — Близниця — Рахів: 23 км синім маркуванням, переважно спуском.

Вода, ночівлі й полонини

Джерела на головному гребені здебільшого б'ють у верхів'ях бічних карів, за 100–300 м від стежки, — під Темпою, Унгаряскою, Трояскою, Догяскою, Котлом і Стогом; наприкінці літа частина слабне. Воду з озер і потічків кип'ятіть або фільтруйте. Дров вище лісу немає, а рубати жереп заборонено, тож беріть пальник. Притулків на хребті майже немає, місце для наметів заповідник пропонує в урочищі Драгобрат.

Полонини досі служать пасовищами: вівчарі з Ясіні літують на Близниці, Драгобраті, Татулі, Ворожисці та інших, а на Стримческій і Браїлці пастухи влітку продають сир. Отари стережуть великі собаки, які бувають агресивними до туристів. Біля Драгобрату гребенем їздять джипи й квадроцикли.

Як дістатися до Свидовця?

Ясіня й Кваси стоять на залізниці Івано-Франківськ — Рахів, куди курсують потяги зі Львова, Києва та Одеси; у Ясіні є ще зупинка Свидовець, від якої зручно йти на Драгобрат. Автобуси їдуть з Івано-Франківська та Ужгорода, автомобілем — трасою Н09. На Драгобрат ведуть дві розбиті дороги, близько 9 і 18 км, тож нагору їдуть трансфером на позашляховику або йдуть пішки. До Усть-Чорної ходять автобуси з Ужгорода, Мукачева й Тячева, автомобілем — від Тересви дорогою Т0728 через Дубове.

Коли їхати на Свидовець і яка там погода?

Для переходу хребтом найкращі червень — вересень. Близько 20 км маршруту пролягають вище 1500 м, де немає жодного дерева, тож у липні й серпні виходьте рано й сходьте з гребеня, щойно починають рости грозові хмари. Туман і сильний вітер тут звична справа. На висоті Близниці середня температура липня — близько 10 °C, січня — близько −11 °C.

Сніг лежить з листопада по травень, з грудня по березень на схилах лавинна небезпека, а між Жандармами й Близницями нависають снігові карнизи. 18 травня 2025 року в густому тумані з карниза на Другому Жандармі зірвався й загинув турист; у січні 2026 року там встановили попереджувальні таблички.

Чи можна піти на Свидовець під час війни?

Так. Головний хребет і звичні точки старту — Ясіня, Кваси, Чорна Тиса, Драгобрат, Усть-Чорна, Брустури — лежать поза 5-кілометровою прикордонною смугою: від Близниці до кордону з Румунією близько 30 км, тож дозвіл прикордонників не потрібен. Гора Стіг у переліку обмежених ділянок Закарпаття — це прикордонна вершина на стику Чорногори й Мармаросів, а не Стіг над Драгобратом. Правила воєнного стану:

  • майте при собі паспорт або ID-картку;
  • чоловіки 18–60 років мусять мати військово-обліковий документ, паперовий або в «Резерв+»;
  • не спускайтеся без дозволу Мукачівського прикордонного загону до Тиси, якою проходить кордон, і не йдіть у Мармароси через Ділове: з квітня 2026 року контроль у смузі посилили;
  • зареєструйте маршрут у гірських рятувальників через онлайн-форму ДСНС; екстрені номери — 101 і 112.

У системі електронних квитків заповідника свидовецьких маршрутів станом на 2026 рік немає; про плату уточніть у заповіднику в Рахові. Перед поїздкою перевірте правила на сайті Державної прикордонної служби.

Чи збудують на Свидовці курорт?

Наразі ні. 2016 року тодішній голова Закарпатської ОДА оголосив про мегакурорт на Свидовці: близько 1400 га, понад 60 готелів і 230 км трас. Проєкт пов'язували з власниками «Буковеля» та Ігорем Коломойським. Місцеві мешканці та ініціатива Free Svydovets оскаржили детальні плани, і 9 жовтня 2024 року Верховний Суд остаточно залишив у силі їх скасування.

Землями Свидовця цікавляться й далі. У 2025–2026 роках Ясінянська та Усть-Чорнянська громади поділили понад 7 тис. га полонин на близько 800 ділянок для продажу права оренди. Улітку 2026 року близько 330 га на 20 років отримав колишній заступник директора «Буковеля», ще 520 га виставили на аукціони з орендою на 49 років. Офіційно — для сінокосіння й випасу худоби, але, за даними Суспільного, для частини масиву вже є або розробляються детальні плани під вітроелектростанції й курорти.

Звідки назва «Свидовець» і назви вершин?

Походження назви масиву в джерелах не пояснено. Її носять і потік Свидовець біля Ясіні, і колишній присілок, приєднаний до Ясіні 1967 року, і залізнична зупинка, і одна з полонин ясінянських вівчарів. Великий Котел на австрійських картах звався Tatulska, назву «Котел» запровадили чехословацькі картографи, і місцеві її не вживають. Догяску 1905 року записали як Todiaska, а назву Геришаски, можливо, утворено від місцевого Гераш — Герасим. Стіг місцеві називають Стуг.