Москоу-Маунтін, 1 520 м — найвища точка у хребті Палус
Сполучені Штати · Північна Америка

Москоу-Маунтін

Гора Палус
1 520м
Висота
0
Піднялися
0
Хочу піти
—
Відгуки

— і дізнаєтеся, коли хтось запланує сходження або зійде на вершину. Буде з ким піти або в кого спитати поради.

Москоу-Маунтін — це вершина в Айдахо, Сполучені Штати, у окрузі Лата. Вона сягає 1 520 м і є найвищою горою в Палусі, підмасиві Колумбійського плато в межах Північноамериканської Кордильєри.

Це найвища з 17 названих вершин у Палусі, тож вона є головною високою точкою місцевої системи хребтів. Гора розташована в ландшафті хвилястих підвищень і лісистих схилів, а поруч у межах того самого хребта лежать інші вершини та перевали.

Висота
1 520 м
4,987 ft
Хребет
Палус
Координати
46.804, -116.869
Оберіть дату, щоб побачити, хто йде

Запланувати сходження

Заплануйте сходження — альпіністи, підписані на цю гору, отримають сповіщення й зможуть до вас приєднатися.

Запланували
—
Заплановано: 0
    Увійдіть, щоб запланувати сходження

    Плануют цього року

    Поки немає користувачів

    Завантажуємо прогноз погоди…
    Сходження

    Альпіністські маршрути

    Маршрутів поки немає.

    0 Звіти про сходження

    Звіти про сходження

    Поки немає звітів про сходження. Станьте першим, хто запише своє сходження!

    Розташування та околиці

    Москоу-Маунтін лежить у Сполучених Штатах, в Айдахо, у межах округу Лата. Повна ієрархія її гірської системи така: Північноамериканська Кордильєра > Міжгірський Захід > Колумбійське плато > Північне Колумбійське плато > Палус. На висоті 1 520 м це найвища з 17 названих вершин у Палусі та найвища точка цього хребта.

    Гора піднімається над широким внутрішньоплатформним ландшафтом, а не над різким альпійським масивом. Навколо вершини рельєф сформований хребтами, лісистими схилами та відкритими високими ділянками, які використовують для відпочинку та інфраструктури зв’язку. Це типове середовище для внутрішнього Північного Заходу, де поєднуються лісовий покрив і відкриті гребені.

    Сусідні вершини

    Поруч розташовані вершини та перевали, які формують місцевий силует навколо Москоу-Маунтін:

    • Граніт-Пойнт — 1 373 м, 1,5 км на ПнЗх
    • Іст-Москоу-Маунтін — 1 437 м, 2,2 км на Сх
    • Іст-Твін — 1 367 м, 2,9 км на Зх
    • Вест-Твін — 1 381 м, 3,7 км на Зх
    • Рокі-Пойнт — 1 137 м, 4,8 км на Пн
    • Парадайз-Пойнт — 1 325 м, 5,4 км на Зх
    • Базальт-Гілл — 1 004 м, 7,8 км на ПнСх
    • Стікгаус-Гілл — 892 м, 8,5 км на Зх

    Серед них Іст-Москоу-Маунтін є найближчим сусідом, що виглядає вищим у тій самій системі хребтів, тоді як парні вершини та окремі точки показують, наскільки щільно розташовані високі ділянки. Москоу-Маунтін є домінантною вершиною в цій групі, але вона стоїть серед кількох нижчих хребтів і пагорбів, а не значно вище за них.

    Вид із вершини

    У межах 25 км найвищі навколишні вершини належать до ширших височин Палусу. На півночі розташований Голд-Гілл заввишки 1 416 м, за 19,2 км. На північному сході — Бордер-Пойнт заввишки 1 178 м, за 20,6 км, і Маунт-Маргарет заввишки 1 146 м, за 18,2 км. На сході — Потейто-Гілл заввишки 1 204 м, за 23,6 км, а на заході — Каміак-Бьютт заввишки 1 101 м, за 23,6 км.

    Також у цьому радіусі на півдні є Томер-Бьютт заввишки 1 059 м, за 11,5 км. Ці пагорби та б’ютти формують основні видимі високі точки навколо Москоу-Маунтін, тож із вершини, ймовірно, відкривається широкий краєвид на хвилясті хребти, а не на панораму, де домінують дуже високі гори.

    Хребет

    Москоу-Маунтін належить до Палусу, який є найвищою точкою цього хребта. Хребет містить 17 названих вершин, і Москоу-Маунтін посідає серед них перше місце за висотою. Палус входить до ширшої системи Колумбійського плато в межах Північноамериканської Кордильєри.

    Для відвідувачів це означає, що Москоу-Маунтін — не просто місцевий пагорб, а головна вершина свого названого хребта. Роль найвищої точки хребта надає горі особливого значення в ландшафті, де багато сусідніх вершин лише трохи нижчі й розкидані по тій самій височині.

    Клімат і погода

    Оцінки клімату за даними NASA POWER за 2001–2020 роки показують, що на вершині найтепліше в липні, приблизно 16 °C, а найхолодніше в січні, приблизно -5 °C. Середні температури на вершині вище нуля з квітня до жовтня. Навколишня територія отримує близько 750 мм опадів на рік, із найвологішим місяцем у січні — близько 100 мм — і найсухішим у липні — близько 15 мм.

    На практиці це означає прохолодну й вологу зиму та значно сухіше літо. Типові небезпеки в цій частині Айдахо включають мокрий ґрунт у холодний сезон, літню спеку на відкритих схилах і гірше зчеплення після дощу або танення снігу. Вітер також може бути чинником на відкритих гребенях і в районі вершини.

    Найкращий час для відвідування

    Місяці, коли середні температури на вершині вищі за нуль, — це квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень і жовтень, тож це широкий сезон без снігу або з невеликою кількістю снігу, на який варто орієнтуватися. Найсухіший період — липень, який зазвичай дає найстабільніші умови для походу або поїздки хребтом.

    Пізня весна та рання осінь часто є найкомфортнішим часом для візиту, бо температура м’якша, ніж узимку, і нижча, ніж у розпал літа. Узимку та на початку весни можуть бути холод, сніг і брудні підходи на нижчих стежках, тож тоді важливіші вибір маршруту та час виходу.

    Природа і тваринний світ

    Гора розташована в умовах внутрішнього плато, де лісисті схили переходять у відкриті гребені та порушені ділянки біля під’їзних шляхів. На цій висоті в Айдахо можна очікувати змішаний хвойний ліс, чагарникові краї та відкриті високі точки, а також типових для внутрішнього Північного Заходу тварин, таких як олені, дрібні ссавці та різні птахи лісових і крайових середовищ.

    Сезонні зміни тут важливі: навесні з’являється зелень і вологий ґрунт, влітку гребені висихають, а восени може бути прохолодно й ясно. Район вершини також використовується для інфраструктури зв’язку, тож верхні схили поєднують природний рельєф зі штучними елементами.

    Гіди та організовані сходження

    Для гори такої висоти й такого рельєфу сертифікований гід зазвичай не потрібен досвідченим туристам, але він може бути корисним для тих, хто приїхав уперше, для зимових переходів або для тих, хто поєднує сходження з навігацією в диких районах. У Сполучених Штатах головним професійним стандартом є American Mountain Guides Association, яка є членом IFMGA/UIAGM. Національний альпійський клуб — American Alpine Club.

    Приклади відомих гірських компаній, що працюють у горах Сполучених Штатів, включають RMI Expeditions в Ешфорді, Вашингтон, і Exum Mountain Guides у Мусі, Вайомінг. Під час організованого виходу вартість зазвичай залежить від кількості днів, розміру групи, ночівель у притулках і потреби в спорядженні. Деякі американські

    Безпека та підготовка

    Москоу-Маунтін не є технічно складною альпійською вершиною, але її хребти та лісисті схили все одно вимагають базової гірської підготовки: міцного взуття, захисту від погоди, навігаційних засобів і достатньої кількості води на день. У вологі періоди ґрунт може бути слизьким, а влітку відкриті схили можуть бути спекотними й сухими. Якщо ви відвідуєте гору взимку, очікуйте сніг, лід і коротший світловий день.

    Для надзвичайних ситуацій у Сполучених Штатах номер гірської рятувальної служби — 911. Оператори можуть повідомити місцеву команду пошуку та рятування, яку зазвичай очолює шериф округу або служба національного парку, якщо це доречно. Майте заряджений телефон, але не покладайтеся лише на покриття.

    Історія та назва

    Москоу-Маунтін названа на честь розташованого неподалік міста Москоу, Айдахо, яке саме отримало назву від Москви, Росія. Гора давно використовується як місце для місцевого відпочинку, особливо для походів, маунтінбайку та катання на снігоходах.

    Ця історія відповідає її положенню як головної високої точки Палусу: вона досить близька до навколишніх громад, щоб бути звичайним місцем для відпочинку на природі, але й достатньо висока, щоб бути чітким орієнтиром у місцевому ландшафті.

    Цікаві факти

    Москоу-Маунтін — найвища з 17 названих вершин у Палусі, і це найвища точка хребта. Найближча вершина в тій самій місцевій групі, що виглядає вищою, — Іст-Москоу-Маунтін, за 2,2 км на схід, хоча вона нижча за Москоу-Маунтін. Гора також стоїть серед кількох сусідніх вершин і точок у межах кількох кілометрів, що робить систему хребтів компактною і зручною для порівняння на карті.

    Ще одна корисна деталь — наявність інфраструктури зв’язку біля вершини: у межах 10 км нанесено шість щогл мобільного зв’язку та інших засобів зв’язку, а найближча розташована за 3,6 км на захід. Це свідчить, що район вершини є не лише місцем для відпочинку, а й освоєною високою точкою.

    Поширені запитання

    Яка висота Москоу-Маунтін? Вона сягає 1 520 м.

    Де розташована Москоу-Маунтін? Вона в окрузі Лата, Айдахо, у Сполучених Штатах, у межах Палусу на Колумбійському плато.

    Найвищою точкою чого є Москоу-Маунтін? Це найвища гора в Палусі.

    Які найближчі вершини? Найближчі сусіди в списку — Граніт-Пойнт за 1,5 км на північний захід, Іст-Москоу-Маунтін за 2,2 км на схід і Іст-Твін за 2,9 км на захід.

    Чи є на шляху до Москоу-Маунтін вода? На хребтах і в районі вершини слід планувати, що воду потрібно нести із собою. У теплу погоду та на довших підходах розумний денний запас становить 1,5–3 літри на людину, залежно від спеки та відстані.

    Чи є на Москоу-Маунтін притулки? OpenStreetMap не показує жодного притулку або укриття в межах 2 км від вершини, тож туристи зазвичай планують сходження як одноденний похід або беруть із собою власний намет.

    Чи ймовірний мобільний зв’язок на Москоу-Маунтін? У межах 10 км нанесено шість щогл зв’язку, а найближча — за 3,6 км на захід. На відкритій вершині, де видно щогли, сигнал імовірний, але в долинах або за хребтами він може зникати. 112 з’єднує з екстреними службами через будь-яку доступну мережу, а карти слід завантажити перед виходом.

    Публікації про гору

    Публікацій поки немає.

    0 Відгуки

    Відгуки

    Поки немає відгуків. Будьте першим!