Чим відома Молдовяну
Молдовяну — найвища точка Румунії: 2544 м за румунськими даними (у деяких списках 2545 м). Вона здіймається в самому центрі масиву Фегераш: Фегерашські гори — найвища частина Південних Карпат, і французький географ Емманюель де Мартонн назвав їх «Трансильванськими Альпами». Хребет тягнеться приблизно на 70 км від долини Олту на заході до верхів'їв Димбовіци на сході й має вісім вершин понад 2500 м: Молдовяну, Негою (2535 м), Віштя-Маре (2527 м), Леспезь, Корнул-Келцунулуй, Винетоаря-луй-Бутяну, Хиртопу і Дара. На північ гори обриваються більш ніж на 2000 м до Фегерашської улоговини на відстані всього 8–10 км, а на південь на 30–40 км тягнуться довгі пологі відроги в бік Валахії.
Сама Молдовяну стоїть на короткому південному відрозі Віштя-Маре. Скелястий гребінь завдовжки лише 421 м, позначений червоними крапками, з'єднує обидві вершини; це найвища ділянка хребта в країні, а пару вершин називають «Трапецією» або «дахом Румунії». З усіх боків Молдовяну оточують піки понад 2400 м, тож із Фегерашської улоговини її не видно — тільки з гребеня або з повітря. До міжвоєнного періоду найвищою вершиною Карпат після Татр вважали Негою, тому титул Молдовяну порівняно молодий.
Де розташована і як дістатися
Вершина лежить у повіті Арджеш, приблизно за 32 км на південний захід від міста Фегераш, майже посередині між Сібіу та Брашовом. До північних початків стежок під'їжджають із траси між цими містами: це Вікторія, містечко, що виросло довкола хімічного комбінату біля підніжжя гір приблизно за 30 км на захід від Фегераша, і Симбета-де-Сус із Бринковянським монастирем і туркомплексом «Симбета» біля входу в долину Симбетей. З півдня найкоротший підхід починається біля кошари Стина-луй-Бурней у долині Валя-Ря; до неї веде лісовозна дорога завдовжки близько 37–40 км від Слатини поблизу Нукшоари, на яку останніми роками витрачали дві години й більше, а паркування в кінці дороги влітку переповнене. Трансфегераське шосе дає доступ до долини Буда й до озера Балеа, звідки починається шлях гребенем.
Маршрути на вершину
З півдня через Валя-Ря (найкоротший). Стина-луй-Бурней — долина Валя-Ря — льодовиковий цирк Валя-Ря — Трикутне озеро (Єзерул-Триунгіулар, 2156 м) — перевал Порціца-Віштей (2310 м) — Віштя-Маре — Молдовяну. До Порціца-Віштей стежка позначена червоним трикутником, головним гребенем до Віштя-Маре — червоною смугою, далі до Молдовяну — червоними крапками. Орієнтовний час: 3–3,5 години до Порціца-Віштей, 45 хвилин — година підйому скелями з допомогою рук до Віштя-Маре і 20–25 хвилин частково відкритим гребенем із ланцюгами до вершини; загалом 4–5 годин на підйом. Ті, хто ходив, попереджають, що реальний шлях туди й назад займає 8–10 годин. Складність — середня, місцями важка. Кільцевий варіант спускається через вершини Рошу й Галбена та озера Галбена, з дуже крутим спуском лісом до кошари.
З долини Буда (з боку Трансфегераського шосе). Від кошар Подул-Джурджулуй у верхів'ї долини Буда стежка за жовтим трикутником піднімається у велику льодовикову долину й на сідловину Курметура-Молдовяну (3–4 години, близько 5 км і 900 м набору), а потім повертає на північ через Піскул-Рошу до вершини; від машини весь підйом займає близько чотирьох годин.
З півночі через долину Віштя. Вікторія — долина Віштей — Порціца-Віштей: 6–7 годин, 12 км і близько 1650 м набору, далі через Віштя-Маре, як описано вище. Притулок Віштя-Маре трохи східніше від перевалу — природне місце для ночівлі.
Із Симбети. Туркомплекс «Симбета» — хатина Валя-Симбетей (2,5–3 години, 8 км, 650 м набору); від хатини 2,5–3 години й близько 800 м підйому до головного гребеня на сідловині Ферястра-Маре-а-Симбетей або 2–3 години до Ферястра-Міке. Далі гребінь веде на схід повз притулки Ферястра-Міке й Віштя-Маре до Порціца-Віштей і вершини. Зазвичай маршрут ділять на два дні з ночівлею в хатині.
Через Подрагу. Вікторія — хатина Турнурі — водоспади Подрагу — хатина Подрагу: 7–8 годин, 16,5 км, близько 1500 м набору. Від хатини 40 хвилин до сідловини Подрагу на головному гребені, звідки гребінь веде на захід повз сідловину Орзенеле до Віштя-Маре. Уся ділянка гребеня від Ферястра-Маре до сідловини Подрагу через Віштя-Маре — 10 км і 6–7 годин.
Головним гребенем. Молдовяну — кульмінація класичного траверсу Фегераша із заходу на схід, який триває п'ять-сім днів. Від озера Балеа на Трансфегераському шосе до Молдовяну гребенем зазвичай ідуть два дні з ночівлею на Подрагу; лише ділянка від сідловини Капра до сідловини Подрагу займає 5–5,5 години й проходить відкрите місце під назвою «Три кроки від смерті».
Хатини й притулки
- Хатина Подрагу (2136 м) біля озера Подрагу під головним гребенем: 60 місць у п'яти кімнатах, місця розподіляють у порядку прибуття, дві спільні вбиральні, душу немає, оплата лише готівкою. Нинішню будівлю зведено 1948–1949 років; останніми сезонами хатина відкривалася в середині червня. Перший кам'яний притулок тут поставило Трансильванське карпатське товариство (SKV) ще 1885 року.
- Хатина Валя-Симбетей (близько 1400 м) — база північних маршрутів із Симбети.
- Хатина Балеа-Лак (2034 м) на березі озера Балеа: першу хатину SKV відкрили 1905 року, нинішню будівлю звели замість згорілої 1995 року.
- Притулок Віштя-Маре (2310 м) трохи східніше від Порціца-Віштей: необслуговуване укриття приблизно на 12 місць на нарах, перебудоване 2008 року; вода за 10 хвилин нижче.
- Притулок Ферястра-Міке біля стежки головним гребенем, збудований 2010 року; джерело за 1–2 хвилини спуску на південь.
- Хатина Турнурі на стежці з Вікторії до Подрагу, за останніми відомостями, зачинена: ні ночівлі, ні їжі.
Трансфегераське шосе й озеро Балеа
Трансфегераське шосе (DN7C) перетинає хребет західніше від Молдовяну. Його будувала армія в 1970–1974 роках за наказом Чаушеску як стратегічну дорогу. Шосе піднімається до 2042 м біля озера Балеа й проходить під гребенем тунелем Капра — Балеа завдовжки близько 884–887 м, найдовшим автомобільним тунелем Румунії. Високогірна ділянка між Піску-Негру й Балеа-Каскадою зазвичай відкрита лише приблизно з початку липня до кінця жовтня, залежно від снігу, а влітку зачинена вночі, з 22:00 до 6:00. Коли дорога закрита, до озера Балеа (2034 м), найбільшого льодовикового озера Фегераша, піднімається канатна дорога від Балеа-Каскади. 2009 року ведучі британської програми Top Gear назвали шосе «найкращою дорогою у світі».
Коли йти й погода
Основний сезон на гребені — з кінця червня до вересня. Тим, хто хоче обійтися без снігу, кішок і ризику лавин, радять іти після середини червня; приблизно тоді відкривається Подрагу, а високогірна ділянка шосе — у липні. Клімат гребеня суворий: середньорічна температура на гребені близько −2 °C, крайні значення — від +20 до −38 °C, опадів випадає до 1400 мм на рік. Зовсім ясні дні рідкісні, бо масив сам народжує хмари, а Негою славиться як «полюс атмосферної нестабільності» Румунії. Узимку часто сходять лавини.
Вирушайте рано, особливо в липні й серпні: сильний вітер чи дощ можуть зробити відкритий гребінь між Віштя-Маре й Молдовяну дуже важким або непрохідним, і потрапляти на ньому в грозу чи спускатися в темряві не варто. У середині червня альпійські луки червоніють від квітучого карпатського рододендрона.
Вода
У північних долинах і у Валя-Ря багато струмків і невеликих водоспадів, південні підходи перетинають безліч струмків і минають Трикутне озеро. На самому гребені води майже немає: біля притулків джерела за кілька хвилин нижче, а хатина Подрагу попереджає, що вода й дрова в неї обмежені, просить витрачати їх ощадливо й купувати їжу та напої на місці. Несіть щонайменше два літри на день сходження і, як радять на Подрагу, таблетки для знезараження, якщо п'єте з природних джерел: улітку на південних схилах пасуться вівці.
Мобільний зв'язок і екстрені служби
Мережі Orange і Vodafone покривають майже всю територію Румунії, але в глибоких долинах і біля високого гребеня зв'язок нестабільний; хатина Подрагу сама попереджає, що сигнал там слабкий. Беріть заряджений телефон із павербанком і офлайн-мапи.
- 112 — єдиний номер екстрених служб: поліція, швидка допомога, пожежники.
- Салвамонт, румунська гірськорятувальна служба, приймає виклики й надає довідки за національним диспетчерським номером 0725 826 668 (на клавіатурі телефона це 0SALVAMONT); є й мобільний застосунок служби. Рятувальники Вікторії мають власний притулок на північному боці хребта.
Ведмеді та інші небезпеки
У Румунії найбільша популяція бурих ведмедів у Європі після Росії — за різними оцінками, від 6 до 13 тисяч тварин, і карпатський ведмідь — головний звір Фегераша: його барлоги розташовані біля верхньої межі хвойного лісу. Ніколи не годуйте ведмедів, тримайте їжу в закритому пакуванні й подалі від намету, у лісі не ходіть мовчки, а під час зустрічі повільно відступайте, не тікаючи; найнебезпечніша — ведмедиця з ведмежатами. У горах живуть також вовки, рисі й сарни.
- Отари на південних пасовищах охороняють пастуші собаки: зберігайте спокій і обходьте отару стороною.
- На гребені між Віштя-Маре й Молдовяну є ланцюги й відкриті ділянки, а підйом від Порціца-Віштей на Віштя-Маре потребує допомагати собі руками. Кросівки, відсутність води й пізній вихід — типові помилки на популярному південному маршруті.
- Сніг тримається в кулуарах до початку літа, а взимку весь гребінь — серйозна лавинонебезпечна зона.
Історія та назва
Вважається, що вершину названо за прізвиськом пастуха Молдовяну («молдованин»), який близько століття тому орендував тутешні пасовища, коли у Фегераш ходили майже самі пастухи; чимало вершин хребта носять пастуші прізвиська. Найраніше відоме сходження в масиві приписують докторові Г. Лінднеру близько 1700 року в районі Балеа. Організований туризм почався з Трансильванського карпатського товариства (SKV), заснованого в Сібіу 1880 року: воно розмічало стежки й будувало перші хатини. Дорога через хребет з'явилася значно пізніше: за офіційними даними, під час будівництва Трансфегераського шосе загинули 40 людей, а колишні будівельники говорять про сотні.
Цікаві факти
- 2019 року в межах конкурсу Міжнародного астрономічного союзу NameExoWorlds Румунія дала зорі XO-1 ім'я «Молдовяну», а її планеті XO-1b — «Негою».
- На хресті на вершині написано рядок поета Лучіана Блаґи: «Зупини, Господи, мить, якою Ти міряєш вічність!»
- Озеро Подрагу (близько 2140 м) — найглибше льодовикове озеро Фегераша, 15,5 м; найбільше — Балеа.
- Від 2006 року біля озера Балеа щозими будують крижаний готель із блоків, вирізаних із криги озера.
FAQ
Яка висота Молдовяну? 2544 м (за деякими джерелами 2545 м) — це найвища точка Румунії; на другому й третьому місцях Негою (2535 м) і Віштя-Маре (2527 м).
Скільки часу триває сходження? Від Стина-луй-Бурней — 4–5 годин підйому й 8–10 годин туди й назад. З півночі, з Вікторії чи Симбети, закладайте два дні з ночівлею в хатині або притулку.
Наскільки це складно? Це важкий гірський похід середньої складності без лазіння, але з крутими скельними ділянками, ланцюгами й відкритим гребенем наприкінці. Потрібні добрі черевики, витривалість і стійка погода.
Де переночувати? У хатині Подрагу (2136 м, 60 місць, оплата готівкою), у хатинах Валя-Симбетей чи Балеа-Лак або в необслуговуваних притулках Віштя-Маре й Ферястра-Міке.
Чи є вода на маршруті? У долинах струмків багато, на гребені майже немає. Наберіть воду внизу, несіть щонайменше два літри й знезаражуйте воду з природних джерел.
Чи є на Молдовяну мобільний зв'язок? Нестабільний: мережі покривають майже всю Румунію, але в долинах і на Подрагу сигнал слабкий. Екстрений номер — 112, Салвамонт — 0725 826 668.
Коли найкраще підніматися на Молдовяну? З кінця червня до вересня, коли сходить сніг, працюють хатини й зазвичай відкрита високогірна ділянка Трансфегераського шосе.
Чи водяться там ведмеді? Так. Румунія має найбільшу популяцію ведмедів у Європі після Росії, і в лісах Фегераша вони звичайні; дотримуйтеся стандартних запобіжних заходів.